У мотлох кинутий, поламаний Батіг Ще довго заспокоїтись не міг: — Оце-то так, оце вже дивина! Була робота в мене керівна, І я її щодня сумлінно тіг, Себе не шкодував, старавсь, як міг, — Підтвердять он і Коні, і Воли! І враз — все помінялося в житті: Вже кажуть, бачте, — методи не ті! Й за труд тобі — ні дяки, ні хвали!.. * * * А що ж — обурення цілком резонний вияв: В нас дехто тими ж методами діяв — Так їм ще й персональні пенсії дали...
