— Куди це дівся твій дружок? — Петро питає Ярослава. — Лежить в лікарні. Кажуть — шок, Із нервами погана справа. Вмудрилась жінка дременуть Від нього. От його й скрутило: На ліве вухо став не чуть, І праве око покосило. — Ну і тюхтій же в тебе друг! Та коли б я за цим так хирів, То вже б осліп давно й оглух — Од мене їх втекло чотири!
