Соловей у відставці

Забравшись в кухню заднім ходом,
    Шептала Качка новину
    Одну:
— Індичко! Вчора Соловей перед народом
Когось чорнив: «В нас верховода єсть,
Якому ніпочому совість-честь,
Який лиш зна кормушки та коритця,
А про громадське не кортить журиться;
    Обгородивсь — кругом рідня,
    Гулянки в них щодня,
Таких за вуха та до діла!..» —
Індичка блідла та жовтіла.
    Мерщій метнулась до покою:
    — Індиче, гей? Вставай, ану!
    Послухай новину!.. —
На ранок з чуткою такою
Літа Сорока по садку:
    — Скреку-скреку!
Дізналася від Качки я:
Вже є наказ на Солов’я:
«Постарівся, погано дзвонить,
Забув, де вступ, а де зачин,
Вже починає полутонить...
Пора, пора на відпочин!»

Мерзотники у папірці казенні
Ховати люблять задуми мерзенні.