Приятель Грак

    На тракторі, що дужчого немає,
    Юхим одвічну цілину ламає.
Грак черв’яка шукав на зораній землі,
    Глузливо докоряв з ріллі:
    — Ореш до сьомого, як кажуть, поту,
А про хвалу і думати не смій!
Хто схвалить отаку роботу —
Там груда в тебе, там вибій...
    Я чув, як на вербі
    Ворони глузували,
    Погане щось тобі
    Пророкували...
    Як приятель кажу:
    Чи не праві вони?
    Виводь-но за межу
    Свій трактор з борозни!

Є отакі дядьки-пророки:
Ти тягнеш плуг — вони стовбичать збоку
І домагаються порою,
Щоб вивести тебе із строю.