На пожежі

— Горить! Рятуйте! Братця! —
Кричить Хома, не зна, за що хапаться.
    І збіглись люди рятувати:
    Той, жвавий, воду носить,
    Той розтягає крокви, лати,
А той кричить, немов начальник;
Хтось оддалік стоїть, голосить,
Упевнений, що й він
Теж рятувальник...

Аж ось прибіг Антін,
Насилу держать ноги, —
Жди від такого допомоги!
Побачив:
Упала кроква з хати,
Обсмалена, гаряча,—
Узявся рятувать,
На кроковку плювать.
А потім все життя Антін
Ніс вище голови носив,
    Усюди голосив,
        Що й він
        Пожежу
        Теж
        Гасив.

    Ми примічаєм
    Таких нікчем:
Підтрима кроковку плечем—
Будівником себе бундючно величав.