Микита Годованець

На пасіці

Грайливе сонечко над обрієм зійшло.
Розквітлі липи ллють меди пахучі.
Піснями дружними над ними загуло, —
З’явились Бджоли, гостоньки летючі;
Частують їх квітки нектаром чарівним.
    Щасливі Бджілки ним.
А Трутень? О, цей зна свою турботу!
    Поїсть смачненького медку
    І... думаєте — на роботу?
    Та ні, в свою дорогу:
Літав учора на побачення в садку,
Сьогодні він одвідував слабу небогу,
А завтра десь якась нарада нашвидку.
Так кожен день нова у нього путь.
    Вже Пасічник який терплячий,
А й той картав: «Нероба ти ледачий!»
А Трутень: — Ох, немає часу і дихнуть! —
    Та ось кінчилось літо трудове.
За довгий час зимовий Бджоли не бояться:
    Всім забезпечила їх щира праця,
    Всяк трудівник своїм трудом живе...
        Коли розподіляли мед,
        Пропхався Трутень наперед:
— Про мене ж ви забули, любі!
Я ж можу взимку дати дуба! —
        А Бджоли кажуть жартома
        І весело, і чемно:
         «На мед нестатку в нас нема,
            Та є закон для тебе неприємний:
        Куди хто влітку труд кладе,
        Туди й по плату йде!»

        . . . . . . . . . . . . . . . .

        Бував на пасіці я восени,
        На Бджіл дивився, як вони
        Виводили за крила Трутнів.
        — Оце, кажу, наука на майбутнє!
Ілюстрація Анатолія Арутюнянца до байки Микити Годованця «На пасіці»

Ілюстрація Анатолія Арутюнянца до байки Микити Годованця «На пасіці»