Микита Годованець

Лисича порада

Лисицю Вовк зустрінув на поляні.
    — Кума! Діла мої погані.
    Якогось дня
    Я взяв малесеньке Ягня.
    Ну, не Ягня — курча,
    Не стало й до обіду.
    А от по сліду та по сліду
    Найшли мене в кущах
    І... Знаеш вже сама:
Як брата нашого спіймають,
    Жалю не мають...
Як далі бути, дорога кума? —
    Вовк жалісно пита.
— А ти собі вчепи лисичого хвоста! —
    Порадила Лисиця гречна
    І гайда в ліс, весела і безпечна.

Хіба у нас таких нема?
Повернуться — скрізь пальці знати,
А пробуй винного шукати —
    Дарма!
Лише лукава посмішка на пиці.
По всьому видно: вчилися в Лисиці!
1956