Чудова Курочка в Господарки була:
Сокоче у дворі, немов музика грає;
Бадьора, мов бджола,
Літа, гребеться, зеренце збирає,
Гуля по обійсті.
А головне — несла
Яєчка золоті!
Господарка була і вдячна, і щаслива,
До того ж зовсім не жадлива,
І почала на славу Курку годувати:
«Почне мені по два яйця щодень давати!»
А Курка жиром обросла,
Ні одного вже не несла.
Ходила, дзьоб розкривши, мов мара,
Сміховисько і глум всього двора,
Ще й задавалась хтозна-чим:
«Я від усіх жирніш!»
Кінчила тим —
Потрапила під ніж.
. . . . . . . . . . . . . . .
Людина, глянь, на працю стане,
Трудом і радістю цвіте;
У всіх за те
В пошані.
А жиром обросте —
Діла її погані:
Шукати користі — дарма!
І слави й честі їй нема!
Ілюстрація Анатолія Арутюнянца до байки Микити Годованця «Курка і Господарка»
