Микита Годованець

Брехун і Мовчун

Гривко махнув через плоти:
Де б поживитися знайти?
Барбос також покинув вівці,
За ним потюпав навздогінці.
    В ярочку край села
    Собаки патрали вола.
Гривко, хвостом їм помахавши,
В компанію пристав, як завше.
    А там розмову завели:
        Що чули? Де були?
    Брехать Гривку —
    Неначе мед по язику:
Почав ганьбить отару, чабанів,
Собак, з якими жив багато днів;
Брат — злодій, друг Барбос — пияка,
Сусід — злочинець, розбишака...
Барбос на те й слівця не каже,
М’ясце жере, у вузлик в’яже...

Чому Барбос за правду не стає?
Бо завдяки Гривку він їсть і п’є.
1956