У перукарні
Всі бритви дуже гарні.
Між них одна:
Вона
У бороді
Твердій.
У піні мила,
Всміхаючись, ходила.
Якось забулися майстри
Зітерти пляму мила на вістрі.
На ранок дивляться — іржа!
І стала бритва гірш ножа.
Буває, молодий талант зорею блисне,
Ми втішимся й забудемо в ту мить,
А він чи поржавіє, чи закисне...
Дарма вже потім серце в нас щемить.
1931