Павло Глазовий

Як вовка лякати

Весела новела

Електричкою мисливці
Їдуть на качок.
Скільки можна там почути
Всяких балачок!
Літній дядько молодому
Весело кива:
— Перевірим, як у тебе
Варить голова.
Йдеш ти полем без патронів
Розстріляв усе,
А тобі назустріч вовка
Сатана несе —
Що ти зробиш? — Заховаюсь
В ямі, за кущем...
— Знайде, синку, й з’їсть негайно
З шапкою й плащем.
Є одна мисливська хитрість,
Знай її і ти.
Не ховатись, а на вовка
Треба прямо йти.
Перед вовком сядь, роззуйся
І штани зніми,
І лупи по морді вовка
Мокрими штаньми.
Вовк штанів боїться мокрих
Більше, ніж вогню.
Це кажу я щиру правду,
Не якусь брехню.
Молодий не дуже вірить,
Скоса погляда.
— Добре, — каже, — якщо буде
Поблизу вода.
Чи баюра, чи калюжа,
Чи якийсь струмок.
А як ні, то що робити?
— Не журись, синок!
Доки будеш роззуватись
Та знімать штани,
Десять раз у тебе стануть
Мокрими вони.