Важка торба

В сірій ватянці дідок
Вліз у електричку.
Під рукою він тримав
Торбу невеличку.
Почепивши свій багаж
На гачок червоний,
Він на лавочку присів,
Стомлений і сонний.
Раптом торба тільки — бух!
Впала на підлогу.
Поїзд гаркнув і спинивсь.
Підняли тривогу.
Залізничники кільцем
Діда оточили.
— Ви, — питають, — на стоп-кран
Торбу почепили?
Ви ж дорослий чоловік,
Думали б потроху.
Слава Богу, живете
В атомну епоху.
Дід підвівся і сказав:
— Що балакать з вами?
Ви ж не бачите отих,
Що сидять з мішками.
А мені отут під ніс
Тичете епоху,
Що вагон вам поламав
Торбою гороху.