Солов'ї змагалися У зеленій хащі — Один тьохне хороше, Другий — іще краще. Пісенька виходила Надзвичайно вдала. Ворона горластого Заздрість заїдала. Від тієї заздрості Він відчув охоту В солов'їну пісню Власну вставить ноту. Тож узяв та гаркнув Так осатаніло, Що з верби старої Листя полетіло. Солов'ї злякалися, У кущах сховалися — Вже не те що тьохкати, Пискнути боялися. І повірив ворон У таланти власні: — Так співати треба, Сопляки нещасні!