Соліст-фонограмник

Директор Шпак Дрозда-акселерата
В Лісфілармонії вмовляв:
    — Пернатий брате!
Тобі я пропоную справу,
Яка й наїдок дасть, і славу:
Украй потрібний нам соліст.
— Та те... я — не спеціаліст,
Співать не вчився я по нотах.
        — То не твоя турбота!
Як нині інші співаки, так само
Ти виступатимеш під фонограму.
До того ж не свою — Дрозда-соліста,
Тонкого майстра-вокаліста.
Тебе не змушую співати —
Лиш клюв свій будеш розкривати.
Минає тиждень, другий і четвертий —
Дрозд-молодик дає концерти.
Бере усякі ноти легко й гами
І виплітає кренделі ногами...
Дроздова слава й далі б розросталась,
Та якось... плівка на концерті обірвалась.
Дрозд остовпів, очима дико водить,
Мов очманілий, кинувсь до куліс.
Услід неслось: «А щоб тебе взяв біс!»

Підводить техніка солістів! Ох, підводить!