Улітку,
Зустрівши вищипану
Гусочку-сусідку,
Індичка — модниця велика —
Ледь втрималась
Од заздрісного крику.
І тут же на подвір’ї
Повискубала й на собі всі пір’я.
Коли ж прийшла
Зима холодна,
Індичка витерла сльозу:
— Мороз… якось перенесу.
Та як перенести,
Що я тепер… не модна?!
