Не та нота

Співак відомий Соловей
Дістався до Орла
І прохрипів:
— До тебе є діла.
В пташинім хорі
Вів завжди я соло,
І слухачі
Аж мліли всі навколо,
Кричали «біс»,
І «браво», й «молодець».
І от — всьому кінець:
Мені на сцену
Ходу не дають,
Не підпускають навіть
До дверей.
А я ж не Горобець,
Я не хто-будь,
Я — СоловейІ
    Орел сказав:
— І в мене серце мліло —
    Твої пісні
Колись любив я теж.
А зараз... очі в тебе
Так посоловіли,
    Що солов’єм
Тебе вже не назвеш.
    Коли талант
Втопив у чарці ти,
Нічим, голубчику,
Не можу помогти!