Для чого олія

Ставком своїм пишалося село.
Такого красеня в сусідів не було, —
Ну не ставок, а справжнє диво:
У воду заглядаються сади,
Їм сонце усміхається з води,
Між хмарами гойдаючись грайливо.
Та всяк красу по-своєму сприйма,
Була краса — і вже її нема...
Натомість є в правлінні папірець,
Що тут «питання слухали й рішили:
Ставок спустить — і справі всій кінець».
І рішення печаткою скріпили.
А потім до столітнього Овсія
Приїхав на машині голова:
— Ви, діду, не порадите, бува,
Чим краще дно ставка засіять? —
Подумав, посміхнувсь у вуса дід
І дав такий на те одвіт:
— Можливо, й інше щось там вродить.
Але найбільше соняшник підходить.
— Чому? — питання дідові Овсію.
Той, оком не моргнувши, одвіча:
—  Бо з нього можна видушить олію
Й долити тим, у кого не стача!