Переадресовка

Сірко охороняв подвір’я, хату, хлів
І всі, як кажуть, закутки й підтинки.
А раз шалений вихор налетів —
І дах з хліва зчесав до соломинки!
Хазяїн вискочив із хати на поріг:
— Оце так стережеш, собачий сину?! —
Сірко змоливсь:
— Пробачте, не встеріг... —
А той за дрюк і ну утюжить спину:
— Доспався, що крізь лати зяє небо?
А ось тобі!.. А май за це, псяюро!
На все село тепер ганеба!
Та я за це із тебе шкуру!.. —
Уздрівши екзекуцію, сусід
Зітхає скрушно через пліт:
— За віщо марно пса караєш?
Казав тобі: вшивай як слід.
А ти — так-сяк... Отож-бо й маєш...

Ні, ви скажіть: яке зухвальство
Від непутящих ще бува,
Як тут: своє головотяпство
Дрючком із інших вибива.