Раз писака хвалькуватий, Набравшись по вінця, Просить в мене: — Слухай, брате, Позич хоч червінця. Сміливіше, без вагання. — Й далі по секрету: — Я уже оповідання Одніс у газету... — Це, — кажу, — потужний фактор. — Повільно задкую, — А якщо, бува, редактор Його забракує? — Надрукує, й дуже скоро, — Загляда він в вічі. — Я у нього позавчора П’ятірку позичив.
