Папочка

Іде заводом Гапочка...
У Гапочки в руці —
Солідна жовта папочка
І клопіт на лиці.
Вахтер не встане
            з лавочки,
Пройти не заважа —
З повагою ту папочку
Очима проводжа.
В цехах моргають
            лампочки,
Робочий день гуде...
Не байдикує й Гапочка:
Він з папочкою йде.
В задумі брови
            зведені —
Мислителя портрет! —
Важливі, видно,
            зведення
Несе у комітет.
Коли, махнувши шапкою,
Покличе хто здаля,
Дає отмашку папкою:
— Нема часу!... —
                мовля.
— Трудяга!.. —
        тепло Гапочку
Хвалив весь колектив,
Поки з тієї папочки
Не випав... детектив!