Ох уже ці базіки!

— Ганьба це! — Алла каже Тоні. —
Базіки всюди телефонні.
Коли повиснуть на дроти,
Хоч як ти диска не крути —
Пищить безперестанку трубка,
Немов товче у вусі ступка.
Ти дзвониш, а воно піпіка!
Ото допався десь базіка.
Робочий час отак, голубко,
Буквально вилітає в трубку!
Звучать в службовім телефоні
Розмови все здебільш сторонні.
Я так сприймаю це вразливо:
Бо додзвонитись неможливо.
Це дивом лінія звільнилась,
І я до тебе додзвонилась,
Прорвалась крізь дзвінкову зливу.
Питання в мене преважливе:
Ти поясни мені до ладу —
Де брала ти губну помаду?!