Узутий Палець запротестував:
«Не маю на життя ніяких прав,
Мене тут звідусюди затискають,
Дихнути вільно не пускають!»
І нігтем в чоботі став проривати хід
І, вилізши у зроблений прохід,
Гукнув: «У чоботі нам животіть доволі!
Тепер гульнем на волі!»
Та «волелюбця» тут морозом обпекло
(Не гріло, бачте, вже братів тепло).
Пихатий гонор швидко відлетів —
і емігрант той... задубів.
