На пташарні

Завгоспом до пташарного двора
    Поставили Тхора
    (На справи отакі
    Ще не перевелися мастаки).
    І от з тих пір,
    Як Тхір
    В начальстві став, —
Щоденно у вазі зростав.
Товстішала також щодня
    Й Тхорова вся рідня.
    Зате з пташарні
Кудись птахи зникали жирні, гарні.
    Стривожилися Птахарі:
«І доки будуть неполадки у дворі?
Завгосп наш — це якась роззява!
Негайно замінити зава!»
Прибігла й Лиска на оцю подію.
«Багато говорити я не вмію, —
Тут мовила: — Скажу одне: Тхора
Прогнати з вашого двора
    Давно пора!
Адже від нього запахом таким несе,
Що гине птаство бідолашне все!»
І що ж рішили? Старшим доглядати птицю
    Поставили Лисицю.
Та як при Лисці у пташиному дворі?
Порядки залишилися старі.

Не думайте, що критикани
    Не без догани.