Свиня хвалилася: «Моє корито Ніколи не побачите пустим. Завжди я сита І задоволена життям своїм. Такий уже Хазяїн в мене — Хай бог його охороня, — Що маю на обід щодня Я і печене, і варене. Солодкої резинки дав мені, Щоб я жувала на дозвіллі (А це якраз в моєму стилі). Ну що потрібно ще Свині?!.» Сказав їй Кінь: «Ти хвастощі ці кинь! Чи знаєш ти ту істину, Періста, Що лиш тому Тобі дають об’їдків тьму, Щоб і тебе й твоїх діток поїсти?»
