Євген Васильченко

Байки за сюжетами Івана Крилова

Слон і Моська

Слони у нас — не дивина,
А Моськи — і тим паче.
Не водять вже по вулицях Слона.
І Моска вже не гавкає й не скаче.
Не ті часи тепер.
Крилов давно помер,
Ба, навіть байку дехто вже хоронить!
А Моська вижила — живучою була.
І мову, чуєте, таку вела:
— Слону віддати першості корону!
Він на трибуні — Ціцерон,
В роботі — Геркулес, в порадах — Соломон!
Простий, без чванства, без гордині:
Зі мною говорив і лапку тис,
Пригадую, як нині… —
Навколо Моськи натовп ріс…
І вийшло так, шановні люди:
Не Слон, а Моська на устах усюди,
Для показу ведуть її, а не Слона…
Хіба не дивина?
Джерело:
Васильченко Є.Д. Гоп, мої гречаники: Байки. Гуморески / [Худож. Л. К. Сторожук]. — X.: Прапор, 1984.— 47 с., іл.