— Чого так довго плещуть люди, Уже хвилин, напевне, п’ять? — Казали, коли тихо буде, Артист той знов почне співать!
— Дотримувати тиші всіх просили, — Він хляпав вухами й ревів щосили. Як тільки слово надали йому — Ні пари з уст: ні бе, ні ме, ні му.
Підлеглих півдня він настирно повчав, Що значить краплина бензину, Бо саме машину службову послав Возить по крамницях... дружину.
В комісії по боротьбі із шумом Зійшлися вчений муж з ученим кумом. Таку зняли там бучу та дебати, Що з шумом тим ніяк не порівняти.
В житії він тлів і руки часто грів, і навіть раз на чомусь погорів... Тепер на дачі пише він творіння під назвою «Моє життя — горіння».
Гуморески — невеликі віршовані або ж прозові твори з комічним, жартівливим сюжетом. На відміну від сатири, у гуморесці сміх постає у вигляді доброзичливої критики морально-етичних аспектів людської поведінки. У дотепній та подеколи парадоксальній формі автор на основі спостережень за людськими вчинками та поведінкою змальовує різні курйозні події та випадки з життя. Саме ці події та персонажі, зображені чудернацько, а часом й недоречно, а також двозначність та навмисно неправильне тлумачення їхніх дій та вчинків, є основою смішного у гуморесці. Хоча, як і кожна смачна страва, гумореска, окрім свого звичного гумору, може бути злегка «приправлена» іронією та сатирою.
Опубліковано гуморески Степана Гриценка
Опубліковано гуморески Євгена Васильченка, Віктора Гарячого, Дмитра Солодкого, Василя Якимчука
Опубліковано гуморески Василя Кравчука
Опубліковано гуморески Володимира Левицького
Опубліковано гуморески Петра Гришка, Бориса Мироненка
Опубліковано гуморески Миколи Петренка
