Зустрівши Півня, Чижик запитав: — Я чув, як ти співав. Напевно, компліментів не діждався, А чом же ти плескати сам собі узявся? — Тю-тю, базікало! Помовч! Від заздрощів ти ллєш на мене жовч. Не чув хіба, як всі мене хвалили? Не бачив — на руках носили! А за що? Знаєш, за яку Заслугу! Скажу тобі, як другу: За голосне «кукуріку»! — А хто хвалив, коли не таємниця? — Ну, ти й питаєш, як лисиця! Глузуєш марно! Похвала Не від курчатка — від Осла! — Ну, коли так, даруй мені, козаче, Гордися і співай! Ох, друже, як почуєш похвалу ослячу, Вріж поли — й геть тікай!
