Заячі надії

На конкурс найсмачніших страв
Хоробрий Заєць моркву золоту подав!
Прославитись хотів у світі неборак,
Бо знав, ой знав її на смак!
    І вже радів,
    У авторах ходив,
Блукав у мріях садом особистим,
Де вже біліла й качаниста,
    І яблуні з корою
        Молодою,
Стояли, мов у Кончі, над водою!
Але журі, у моркві не знайшовши толку,
Дало її на висновок старому Вовку!
А той за звичкою (бо ж їсти любить ласо!)
Подумав, що вона смачна, як м’ясо.
Мерщій до рота золоту підніс —
І Зайця у рецензії розніс!
Була такої ж думки і Лисиця,
Що морква Зайцева у їжу не годиться!
І скільки не скакав сіряк
І не казав, що це не так,
Що нею можна добре поживиться,
    У автори не міг ніяк
        Пробиться!

А жаль, бо й морква має смак!