На конкурс найсмачніших страв Хоробрий Заєць моркву золоту подав! Прославитись хотів у світі неборак, Бо знав, ой знав її на смак! І вже радів, У авторах ходив, Блукав у мріях садом особистим, Де вже біліла й качаниста, І яблуні з корою Молодою, Стояли, мов у Кончі, над водою! Але журі, у моркві не знайшовши толку, Дало її на висновок старому Вовку! А той за звичкою (бо ж їсти любить ласо!) Подумав, що вона смачна, як м’ясо. Мерщій до рота золоту підніс — І Зайця у рецензії розніс! Була такої ж думки і Лисиця, Що морква Зайцева у їжу не годиться! І скільки не скакав сіряк І не казав, що це не так, Що нею можна добре поживиться, У автори не міг ніяк Пробиться! А жаль, бо й морква має смак!