Полікарп Шабатин

Байки

Ведмідь-будівник

    Залишивши весною затишний барліг,
        Хоч і не міг,
    Ведмідь узявся звірям хати
        Ремонтувати,
    Пустивши пліточку-промовку,
    Що лігво збудував він Вовку.
    Ведмідь не знав, з якої хати
        Почати.
    Слону негайно треба вибілить окремий кабінет,
        Верблюдові — перестелить паркет,
Кроту поставить димохід,
Щоб зимував як слід.
Лисиці замінить плиту,
Лежанку спорудить Коту,
    Для Гусака, що ще завідує водою,
    Побудувати дачу над рікою.
        Робота всюди непроста, —
        І так замовників до ста.
    Почав Ведмідь ліпити кабінет,
    Припер Верблюдові паркет.
        В Лисиці розвалив плиту
        І цегли наносив Кроту
            Й коту.
    І в Гусака біля ріки
    Для дачі затоптав грядки...
        І скрізь почав...
А тут і літечко ласкаве промайнуло хутко,
    З дощами осінь наступила прудко,
Останній журавель до вирію помчав!
Ведмедиха заголосила:
— Давно утеплювать барліг просила! —
Отож Ведмідь ремонт
            Зробить не встиг:
            Бо випав сніг!

У ту контору не ходіть,
Де обіцяльником Ведмідь!
Джерело:
Шабатин П. Байкарня: Вірші. — К.: Дніпро, 2003. — 192 с.