Полікарп Шабатин

Байки

Ведмідь та Їжак

Якщо ти сильний і впливовий,
Вдавайсь до щирої розмови!

Розгнівався Ведмідь гладкий,
Характером бридкий,
        Свавільний,
        На Їжака,
Що жив із давньої пори
Край лісу, що біля гори, —
Себе вважав, як і належить, вільним!
Але Ведмідь тварюка не така:
— Їжак живе в моєму лісі,
Я тут господар над всіма.
Наказую нам’ять боки гульвісі.
Прощення неслухняному нема! —
Послав мерщій улесливу Лисицю,
А тій Їжак розквасив пицю.
    Негайно відрядив Шакала,
А той із лісу дав хутенько драла!
Не підкоривсь Їжак і силі Кабана.
І розгорілася війна!
І ось Вовки, відомі розбишаки,
Наживи легкої постійні посіпаки,
Накинулись на Їжака.
І битва розгорнулася така,
Що весь похмурий ліс
Заголосив:
— Який це біс вчинив криваву
Над Їжаком розправу?
    До суду лісового розбишаку-вбивцю
Щоб інші не могли над меншими глумиться!

    Мораль. Не сподівайсь на силу:
        Бо вириєш собі могилу!
Джерело:
Шабатин П. Байкарня: Вірші. — К.: Дніпро, 2003. — 192 с.