Якщо ти сильний і впливовий, Вдавайсь до щирої розмови! Розгнівався Ведмідь гладкий, Характером бридкий, Свавільний, На Їжака, Що жив із давньої пори Край лісу, що біля гори, — Себе вважав, як і належить, вільним! Але Ведмідь тварюка не така: — Їжак живе в моєму лісі, Я тут господар над всіма. Наказую нам’ять боки гульвісі. Прощення неслухняному нема! — Послав мерщій улесливу Лисицю, А тій Їжак розквасив пицю. Негайно відрядив Шакала, А той із лісу дав хутенько драла! Не підкоривсь Їжак і силі Кабана. І розгорілася війна! І ось Вовки, відомі розбишаки, Наживи легкої постійні посіпаки, Накинулись на Їжака. І битва розгорнулася така, Що весь похмурий ліс Заголосив: — Який це біс вчинив криваву Над Їжаком розправу? До суду лісового розбишаку-вбивцю Щоб інші не могли над меншими глумиться! Мораль. Не сподівайсь на силу: Бо вириєш собі могилу!