Полікарп Шабатин

Байки

Ведмідь-депутат

Не знаю, де знайти причину,
За що Ведмідь добився в лісі чину.
І саме через це, не важко здогадатись,
    Його взялися висувати
    Від лісу кандидатом
        У депутати.
    — Займаючи таку посаду, —
    Сказав Кабан сусіду Борсуку, —
    Він кожному зуміє дать пораду
        І допомогу хоч яку.
        Якщо навмисне
    В Лисиці-секретарки скарга на вовків закисне,
        Ведмідь натисне
    І обчухрає їй і боки, й спину
        За тяганину.
    А може, й клопотання надішле угору
        Про теплу нору.
    Я за такого депутата
    Готовий голос свій віддати!
    — Та й я не проти, — проказав Борсук, —
    От тільки б не відбився він від рук.
        В житті буває всяк:
        Уверх поліз
    І закопилив ніс
    Вже не один і наш земляк! —
Аж ось глумливих виборів минули свята,
    Нема на місці депутата.
    То він у хащі
Барліг споруджує для себе кращий,
    То у зеленім гаї
    І день і ніч він засідає.
        А в дні прийому
    Приймає лиш знайому.
А це пішли чутки тривожні
Із ним зустрінеться не кожний.
Лисиця там веде відбір,
Який потрапить до Ведмедя може звір.
Ремонтувать здоров’я він заліг
На цілу зиму у барліг!

Мораль. Якщо в людини клопоту і так багато,
Навіщо обирати депутатом?
Джерело:
Шабатин П. Байкарня: Вірші. — К.: Дніпро, 2003. — 192 с.