Полікарп Шабатин

Байки

Скрипка та Бубон

    За сценою, перед концертом,
    Скрипаль повторював уперто
        Давно відому п’єсу,
    А скінчивши, брав камертон
        І вивіряв, чи взяв потрібний тон,
    І знову грав ще з більшим інтересом!
        Поглянувши на побратима,
До Скрипки Бубон забубнів:
— Як можеш ти терпимо
Із ним возитись так багато?
        Сьогодні ж свято!
        Зібрались люди,
        Нас слухать будуть,
А він хвилюється, настроює, звіряє,
Тобі немовби ще не довіряє,
        Здуріти можна! —
— Не марно! — Скрипка Бубону сказала, —
Я так повинна ніжно грати,
        Щоб серце кожне
    Могло любов’ю запалати,
        Мене ж вся слухатиме зала!
— Не розумію! — Скрипці Бубон відповів врочисто, —
        Я не готуюсь
        І не тренуюсь,
А чують всі мене з усіх околиць міста!
Джерело:
Шабатин П. Байкарня: Вірші. — К.: Дніпро, 2003. — 192 с.