Полікарп Шабатин

Байки

Осел-студент

То був нелегкий труд —
Осла пропхати в інститут!
Тягли його туди і мати, й батько,
    Сестра, впливовий дядько...
Нарешті — ху! — свого добились!
— Учися, Ослику наш милий,
    Гризи граніт науки! —
Тут почались для деканату муки:
    За днем минає день, —
Сидить Осел, мов пень.
Минають місяці за місяцями, —
Ослисько оброста «хвостами»...
Його і «агітують», і «пісочать»
    Щодня,
А він лише гикоче та куня.
І всі науки — мимо, наче дим.

Ну що ж, взяли Осла,
То й панькайтеся з ним!
Джерело:
Шабатин П. Байкарня: Вірші. — К.: Дніпро, 2003. — 192 с.