Полікарп Шабатин

Байки

Осел і Соловей

У лузі, де калини цвіт буя,
    Осел казав до Солов’я:
    — Довідавсь я,
    Що ти посади штатної не маєш,
        А все літаєш
        Та співаєш
І називаєшся Творцем, співцем...
Та ти життя не знаєш!
Подібних гнав би я із гаю,
Щоб їх і духу не було!
    — Я змалечку співаю, —
    Озвався Соловей несміло, —
        І досвід маю,
Про це посвідчить все село!
В мистецтві нелегкі харчі,
Талант не кожному дається!
        — Мовчи!
        Велике діло, —
І він ще задається!
Ти «баки» нам не забивай,
Тягни ярмо, іди й співай!
Джерело:
Шабатин П. Байкарня: Вірші. — К.: Дніпро, 2003. — 192 с.