Зазнавши сам гірких невдач
В оригінальнім слові,
Ослові
Порадив Кіт-перекладач:
— Не мучся, брате,
Багато.
Не слухається муза нас!
Як не кричи і як не муркай,
А користь з того невелика.
Читач відразу пізнає,
Кому належить те, що є!
А ти візьмись перекладати
(Чого гадати?),
Скажімо, з мови Солов’я,
Як я! —
Порада прийнята Ослом.
Минув лиш рік — великий том
Готовий!
Кіт відгук шле чудовий:
— Лиш дякуючи нашому Ослові,
Пісні з’явились Солов’я!
— Хто ж переклав?! — спитати довелось Волові.
— Осел і я!
— Еге, Мурко, — Віл перебив, —
Навіщо марно гаять час?
Нехай би кожен з вас своє робив,
Не для ослів Парнас!
