Розгнівавшись на Людство неслухняне, У більшості — не бездоганне, Могутні Грози На нього вмить наслали смерчі, бурі, зливи Жорстокі, вередливі! А те сховалось під надійний дах — І де й подівся острах, жах! Скували ріки і моря нечувані Морози, Замерзло все довкіл живе, Миттєво замерзали сльози, А Людство натопило піч собі й живе! Аж тут між ними, з давнини, Ще гірше і від сатани, У душі втерлися Підозри Смертельні дози. Хвороби люті, навісні, Безжальні, нетерплячі, Як не по-їхньому, то буть війні, Одне одному прагне дати здачі! І від важких дубин, Від стріл отруйних, дзвінколетих, До найсучасніших ракет-машин Наштрикано по всій планеті! Повсюди несуть погрози Лихі Підозри! Мораль готова без напутніх слів: Де є підозра, глуздом править гнів!