Розгнівавшись на Людство неслухняне,
У більшості — не бездоганне,
Могутні Грози
На нього вмить наслали смерчі, бурі, зливи
Жорстокі, вередливі!
А те сховалось під надійний дах —
І де й подівся острах, жах!
Скували ріки і моря нечувані Морози,
Замерзло все довкіл живе,
Миттєво замерзали сльози,
А Людство натопило піч собі й живе!
Аж тут між ними, з давнини,
Ще гірше і від сатани,
У душі втерлися Підозри
Смертельні дози.
Хвороби люті, навісні,
Безжальні, нетерплячі,
Як не по-їхньому, то буть війні,
Одне одному прагне дати здачі!
І від важких дубин,
Від стріл отруйних, дзвінколетих,
До найсучасніших ракет-машин
Наштрикано по всій планеті!
Повсюди несуть погрози
Лихі Підозри!
Мораль готова без напутніх слів:
Де є підозра, глуздом править гнів!
