Полікарп Шабатин

Байки

Грози, Морози і Підозри

Розгнівавшись на Людство неслухняне,
    У більшості — не бездоганне,
    Могутні Грози
На нього вмить наслали смерчі, бурі, зливи
    Жорстокі, вередливі!
А те сховалось під надійний дах —
І де й подівся острах, жах!
Скували ріки і моря нечувані Морози,
Замерзло все довкіл живе,
Миттєво замерзали сльози,
А Людство натопило піч собі й живе!
    Аж тут між ними, з давнини,
    Ще гірше і від сатани,
У душі втерлися Підозри
    Смертельні дози.
    Хвороби люті, навісні,
    Безжальні, нетерплячі,
Як не по-їхньому, то буть війні,
Одне одному прагне дати здачі!
І від важких дубин,
Від стріл отруйних, дзвінколетих,
До найсучасніших ракет-машин
Наштрикано по всій планеті!
    Повсюди несуть погрози
    Лихі Підозри!

Мораль готова без напутніх слів:
Де є підозра, глуздом править гнів!
Джерело:
Шабатин П. Байкарня: Вірші. — К.: Дніпро, 2003. — 192 с.