Полікарп Шабатин

Байки

Грицько і Кіндрат

            В усі часи усі народи
            Тяглись найперше до свободи!
На ярмарку в Сорочинцях зустрів Грицько Кіндрата,
Що саме повернувсь із Києва, зі свята.
        І ну захоплено хвалиться,
        Яка там — у святковому столиця,
    Як відзначалась незалежності річниця...
        Розповідати охопив його азарт.
            Аж тут Кіндрат:
            — Не досить бути незалежним,
    А треба бути й обережним!
    Підступність, зрада і підлота
Ще можуть вилізти з болота.
            Несита заздрість неключима
                Споконвіків,
            На лаврові вінки
        Злобливими дивилася очима.
Вона готова щохвилини
    З щасливчика віночка скинуть,
                Пом’ять,
                Порвать,
        Історії на смітник кинуть!..
        Самій возсісти й верховодить,
        Народу рідному нашкодить!

        Мораль. Розумним для науки:
        Чарівне слово НЕЗАЛЕЖНІСТЬ!
        Але воно неждано може щезнуть,
        Якщо в лихі потрапить руки!
Джерело:
Шабатин П. Байкарня: Вірші. — К.: Дніпро, 2003. — 192 с.