Іван Манжара

Байки

Розмальована Макака

Усіх, як є, перекривляти —
Це звичка мавп цілком природна.
Останнім часом став я помічати,
Що смак у них занадто ультрамодний.
Зустрів недавно я Макаку
І відсахнувся з переляку:
Вона зуміла нарядиться,
Як те опудало, аж соромно дивиться:
Одягла собі на ніжки
Неабиякі панчішки —
Чорна п’ятка, як смола,
Ще й у сосонку стріла,
А вже гудзиків нашила —
Мамо моя мила!..
Вздовж прорізу на пальті
І на грудях, і на спині,
Навіть, є й на животі;
І на платті зверху вниз,
Там де складка, де проріз —
Ну, буквально скрізь!
І признатися, до речі,
Правди ніде приховати,
Під тим платтям вже не плечі —
По чотири кіло вати...
А буває й навпаки:
Голі плечі й дві руки
Виснуть кволі, не прикриті —
Слава богу, хоч помиті.
...Брови нитка, колір — туші,
Ще й сережки красять уші,
І висить на шиї пончик,
Ні не пончик — медальйончик!
Біля нього причепила
Не булавку — цілі вила.
Поросят колоти б нею,
А не груди прикрашати,
Та попробуйте цю фею
Ви у тім переконати.
Губ нема — сама помада.
А яка вже Мавпа рада,
Що намазане лице
Блідожовте, як яйце.
Під очима — сині плямки,
А на щічках — мушки, ямки,
Весь у пудрі бідний ніс,
А вже вії — хай їм біс!
...Отакі-то процедури
Роблять мавпячі натури,
І по-їхньому це вроді
Нині в моді
У народі —
Ну, комедія та й годі!

* * *
Ой, який поганий смак
В багатьох дівчат, чи пак —
У Макак!
Джерело:
Іван Манжара. Гірка правда: байки, гуморески, жарти. — Київ: Молодь, 1956 . — 67 с.