Іван Манжара

Байки

Лисича критика

Птахів та звірів зліт
Заслухав звіт
Начальника Ліспрому Вовка
І критиці його піддав такій,
Що сам не свій
Сидів наш Вовк, немов на голках.
А тільки вийшов освіжиться —
За критику взялась Лисиця:
«Нікуди не годиться
Беззубий виступ Борсука!..
Хіба така
Потрібна критика для Вовка?
Ну що він бовка?
«...бувало помилявся, хибував»,
Або — «неввічливим бував».
Потрібно прямо в бік
Йому загнати вила!
На жаль, він саме втік,
А то б я в вічі заявила,
Що він нероба, шкурник, бюрократ,
Хапуга, кар’єрист і казнокрад!
Я принциповою, як завжди, буду:
Віддати Вовка слід до суду.
Підлот його терпіти ми не в змозі!..
Та раптом Вовк з’явився на порозі,
І та ж Лисиця й тому ж Вовку
Слівцями, м’якши ми від шовку,
Рубає критику таку:
«На нашому віку —
Немов на довгій ниві:
Бувають дні щасливі й нещасливі,
Бувають вдачі і невдачі.
І кожен з вас, напевне, бачив,
Що й Вовк бувало помилялись,
Помилочки і в них траплялись,
А я то їм допомагала
Мало,
А звідси — непорозуміння...»

* * *
У інших критиків стає уміння
Метать за очі грім і блискавиці,
А віч-на-віч — подібні до Лисиці.
Джерело:
Іван Манжара. Гірка правда: байки, гуморески, жарти. — Київ: Молодь, 1956 . — 67 с.