Звести загату на струмку в діброві
Було доручено Боброві.
Прийшла зима.
— Чого загати і досі ще нема?..
— Бо літо мали дощовите:
Ні доступу, ні приступу — усе розмите!..
Удруге йде зима.
Загати знов нема.
— Чому?..
— Стояла влітку спека —
Останню воду вижлуктив Лелека!..
Утрете йде зима.
Загати знов кат-ма.
Кленуть Бобра, трясуть, як грушу:
— Чому?.. Був дощ, та мали й сушу!..
Усівсь Бобер спокійно на траві,
Підперши лапою відвислу щоку:
— Була одна причина в нас щороку,
Тепер, як бачите, їх стало дві.
* * *
Байки стоять за правду до загину,
А в правді ясність дорога:
Щоб не шукав Бобер іще одну причину,
Вживіть-но, друзі, батога —
Він в дощ і в спеку, кажуть, помага.
