Микола Бережний

Журавель і Чапля

За народними мотивами

Жив на світі Журавель —
Ніжки-кочережки.
Протоптав той Журавель
Та до Чаплі стежку.
«Сіра Чапля, — думав він, —
Досі несімейна.
Заміж згодиться вона
Без вагань за мене».
От приходить Журавель
До сусідки в гості.
Сіра Чапля аж пищить,
Аж стриба від злості:
— Краще, — каже, — прямо вниз
Головою з неба
На доріженьку суху,
Ніж іти за тебе!
Я плювати буду скрізь
Вслід тобі, старому!.. —
Повернувся Журавель
Та й побрів додому...
А другого дня лила
Чапля сльози-краплі —
Пожаліла Журавля
Несімейна Чапля:
«Він до мене завітав
З радісною вістю,
Так чому ж його за це
Я зустріла злістю?»
І пішла до Журавля:
— Вибачте, сусіде.
Я хотіла вам сказать —
Чапля заміж піде...
— Ха! — надувся Журавель. —
Краще я втоплюся,
Аніж здуру на тобі,
Злюко, одружуся!
— Не забуду я тобі,
Слів оцих, дураче! —
Каже Чапля Журавлю,
Від образи плаче.
І одумавсь Журавель,
Знов до Чаплі чапа:
— Ось тобі, моя любов,
Моє серце й лапа! —
Та прогнала Журавля
Чапля гордовита...
Так вони сюди-туди
Й бродять ціле літо.
Інші птахи вже давно
Пташенят виводять.
Сіра Чапля й Журавель
По болоту ходять...
Джерело:
Бережний М. М. Люди і тіні. Байки, гуморески, жарти. Мал. та оформл. В. М. Григор’єва. — К., «Молодь», 1965. — 80 с.