— Я закохалася. Так палко, Що можу вмерти кожну мить, — Хвалилась Мавпа в зоопарку. — Не можу я без нього жить!.. — Без кого? — мавпи запитали. — Та без єдиного, мого. І ви б відразу покохали, Якби побачили його. Він наш, він мавпячого роду! Хоча і ходить між людей, А любить нас і наші моди... Та ось він сам сюди іде! — Зрадівши, Мавпочка сказала І... на стилягу показала.
