Микола Бережний

Обіцяльник

Гнат Петрович, перший зав
Заготдровконтори,
На всі боки обіцяв
Дров навезти гори.

— Обіцяєм, завезем.
Буде все. З недільки.
Післязавтра розпочнем.
Не хвилюйтесь тільки.

Так щодня і всім співав
Завжди однієї.
Дрова ж людям відпускав —
Мов по лотереї.

Звідки ж дров тих візьме зав,
Якщо весну й літо
Він з конторою рішав,
Що йому робити?

І не хвилювало кров,
Як завезти більше дров,
Дать нові рекорди, —
У шухлядах він знайшов
Два старі кросворди.

Вже і так, уже і сяк
Разом примірялись,
Та кросворди їм ніяк
Все не відкривались.

Так пройшла уся весна.
В саму люту спеку
Зав контору розігнав
По бібліотеках.

Всім наказ дав: до кінця
Літа постаратись.
Без розгадки на місця
І не повертатись.

От і бігають вони
Аж до цього часу.
А тим часом восени
Робить зав гримаси:

— Обіцяєм. Завезем.
Буде все. З недільки.
Післязавтра розпочнем.
Не хвилюйтесь тільки.

Так завчив оті слова,
Що й тоді говорить,
Коли сон його, бува,
За кросвородом зморить.

...Завітало в кабінет
Кілька душ з приймальні.
Зняв один клієнт кашкет:
— Справи є нагальні.

Ми прохання принесли —
Щоб оцими днями
Вас до біса завезли
З вашими словами.

Не второпав сонний зав
Змісту аніскільки,
Мов папуга, проказав:
— Завезем. З недільки!

Та не встиг закінчить зав,
Як уже — о, диво! —
Проти нього біс стояв,
Поглядав спесиво.

Зав сидить у казані
В одязі Адама.
— Ой, як холодно мені! —
Клацає зубами.

Хоче вилізти — смола
Не пуска — застигла.
— Та коли ж там з-з-запала?! —
Зав тремтить і скигле.

В нього вже посинів ніс,
Замерзають плечі.
— Біс ти в пеклі чи не біс?!
Годі холоднечі!!!

— Рад би вас я пожаліть, —
Біс розвів руками. —
Та наказано топить
Вашими дровами!..

...Зав проснувся. За вікном
Вила завірюха.
У конторі хоч шаром
Покоти — ні духу.

Крізь щілини у вікні —
Протяги холодні...
Зава в пекло не вві сні
Я б послав сьогодні!


* * *

Чому Грицьку Живеться, як коту?
Бо він засвоїв істину просту:
Щоб гнів начальства не накликать —
Побільше перед ним мурликать.
Джерело:
Бережний М. М. Люди і тіні. Байки, гуморески, жарти. Мал. та оформл. В. М. Григор’єва. — К., «Молодь», 1965. — 80 с.