Відкритий лист сатиричних персонажів
до свого поета Дмитра Білоуса

Від хворих тільки й чути:
«Ме-ме...», «Ве-ве...», «Му-му».
Дмитро Білоус, «Незвичайна лікарня»

І пищить пискунець:
— Пі-і, пі-і... Невже кінець?
Дмитро Білоус, «Голуб’я»
— Пі-пі... — воно, конешно,
Як і «ме-ме», й «му-му»...
Але скажіть сердешно,
Поете наш, чому
Писать про Киць ви стали,
Про нас же перестали?

Не чуємо!.. Шо-шо?
Ні-ні, нехорошо!

Хоч ми жили й не в мирі,
Хоч ви й лупили нас,
Та все-таки в сатирі
Ми звикли вже до вас...
Вертайтеся, дмитруйте!
Та більше не хитруйте.