Я люблю той час, як трави косять... . . . . . . . . . . . . . . . . В мене строфи теж немов покоси. Тільки я щоднини йду у роси, Бо щоднини стигне травостій. Іван Малиш, зб. «На струнах днів»В мене строфи — наче трав покоси, Хоч різниця є, проте, одна: Трави — ті на рік один раз косять, Я ж свої поезії — щодня!
