Прозоро про прозоре

Прозора осінь... День прозорий...
В ріці вода прозора й чиста.
Прозоро мріється про зорі
В прозорій тиші урочисто.

І я увесь такий прозорий,
Неначе день, вода і тиша...
Михайло Сіренко, зб. «Переджнив’я»
Прозора осінь... День прозорий...
Думки прозорі прозоріють.
Прозоро пишеться про зорі,
Що скоро в небі зазоріють.

Зима прозора, ніч прозора,
Чорнило чисте — аж прозоре!
І я, увесь такий прозорий,
Пишу прозоро про прозоре.

Пишу чимдалі прозоріше
И прозоро бачу: всяк читає
І з кожним тим прозорим віршем
Все прозоріше прозріває...