Я — чи не я?

Ти пойняла мене любов’ю
і винна в тім, душе моя,
що навіть сам на сам з собою
іще не був собою я.
Ти винна в тім, що хтось незримий
в мені бентежиться й живе.
    Микола Мірошниченко

Із ненавистю і з любов’ю,
що пойняла душа моя,
я сам в собі і сам з собою,
хоч то, можливо, і не я.

Здається: я — незамінимий,
та, душе, зраджуєш, бува,
і хтось підступний і незримий
мене із мене вижива.

Пожити хоче-безтурботно,
на безголів’я та біду.
Але себе невідворотно
до себе знову я веду.

І ніби переживши кризу,
ще дужчим сам собі здаюсь,
лише у себе я залізу,
коли до себе доберусь.