По той і по цей бік

По той бік — світ перейдений,
По сей бік — рідний дім,
Ворота ж — посередині
На місці на однім.
Дмитро Куравський
Спішу, мов на побачення,
З порогу — і бігом.
Відкрив я світ небачений
У себе за вікном.

Ворота розчиняються,
І видно там з-під віт:
Стрічаються, прощаються
На хтозна скільки літ.

Приходять люди парами
Одягнені в пальто,
І світять всюди фарами
Трамваї і авто.

І марно мить не втрачена,
Бо можу я збагнуть,
Яке в авто призначення:
Куди і шо везуть.

Як вірші знов робитиму,
Щоб більше влить вогню,
У хаті не сидітиму —
Ворота відчиню.