Микола Яровий

Приймальники

На будівництві одного житла,
Високого, добрячого, —
Бригада «Ух» змагатись почала
З бригадою «Не бий лежачого».
Робота в них одразу закипіла,
Не знати, скільки праці там пішло,
А грошей — сила!
Коли ж будівлю кінчено було,
Із управління «Головдах»
Прийшла комісія і закричала: — Ах!
Це ж не будинок, а коробка,
Куди не глянеш — недоробка:
Тут стеля падає, там виткнувсь цвях,
Ах, бракороби! Ах, ах, ах! —
Так «ахкали» один одному в такт
І підписали акт,
Що все в порядку, що кімнати
Негайно треба заселяти!
Як написали — так зробили...
Отих приймальників туди і поселили...
Кричать вони тепер: — Де суд? Міськрада?
Рятуйте, дім наш пада! —
Чотири з них тримають стелю головою,
А двоє крекчуть під стіною,
Один щось лагодить почав —
Підлога провалилась — безвісти пропав,
Шубовснув, як в баюру гайка...

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Ви скажете: — Це байка! —
Ні, не вдалось вам угадати:
Як стеля падає — не час байки розповідати!