«Новатори»

У крамниці сорочину,
Сумку я придбав, нитки...
А оце до магазину
Знову рушив залюбки.

Увійшов... Невже ж то марно?
Звідки шинка? Стільки вин?
— В нас уже не промтоварний —
Продуктовий магазин! —

Каже дівчина. — Сметана,
Сало є, консерви, квас... —
Шлю дружину якось рано:
— Принеси мені ковбас!

А вона: — Де продтоварний
Магазинчик був — то знай,
Там тепер уже книгарня,
Називається «Врожай».

Це чудово, це чудово!
Книзі знаю я ціну,
Тож собі обов’язково
Щось придбаю про війну,

Я ж люблю читати завше!
Підбігаю, ну а там —
Не книгарня, а пивна вже —
Чути співи, тарарам!

«Швидше, — думаю, — хоч пивом
Почастують хай мене,
Бо торгівля вередлива
Знову щось нове утне»

Може, це їй і потрібно,
Не берусь перечить, та...
Від «новаторів» подібних
Зайва тільки суєта!